На Софійській площі столиці встановили новорічну ялинку. Вона вперше за час Незалежності України є живою і цілісною, а не натягненою на залізний "скелет" купою фрагментів дрібніших ялинок або ж маразматично-ракетоподібною "йолкою" часів правління того-чиє-ім'я-не-можна-називати.

Я вважаю це вельми добрим символом. У час, коли осатанілий окупант, увіп'явшись брудними пазурями в Україну, силкується розірвати її на шмаття, ми ставимо високу, красиву і - головне - ЖИВУ ялинку. Під нею бавитимуться дітки. Під нею люди з різних регіонів бажатимуть миру одне одному. Під нею загадуватимуться бажання, що просто зобов'язані будуть здійснитися. Зрештою, під нею хтось неодмінно освідчиться комусь у коханні...