Методики моніторингових досліджень
Здійснюючи моніторингові дослідження, ми ставимо такі основні завдання:
- З’ясування рівня доступу до ЗМІ суб’єктів суспільних відносин (партій, НДО, органів влади, соціальних інституцій, виразників суспільних проблем, лідерів громадської думки тощо).
- З’ясування рівня поінформованості громадян стосовно суб’єктів суспільних відносин, дискусій між ними чи щодо проблем суспільства.
- Порівняння рівня симпатій ЗМІ; якості їх інформування щодо суспільно-значимих тем; рівня активності висвітлення діяльності суб’єктів суспільних відносин і суспільних проблем (з одного боку) та рівня симпатій і поінформованості громадян, з’ясмований в результаті соціологічних досліджень, що проводяться партнерськими організаціями.
Наша методика проектів є максимально прозорою і зрозумілою, і є тотожною до методики партнерської організації МЕМО-98 (Словаччина), яка упродовж останніх десятиліть є виконавцем моніторингових проектів для ОБСЄ.
І. Мета моніторингу.
1. З’ясування рівня доступу до ЗМІ суб’єктів суспільних відносин (партій, НДО, органів влади, соціальних інституцій, виразників суспільних проблем, лідерів громадської думки тощо).
2. З’ясування рівня поінформованості громадян стосовно суб’єктів суспільних відносин, дискусій між ними чи щодо проблем суспільства.
3. Порівняння рівня симпатій ЗМІ; якості їх інформування щодо суспільно-значимих тем; рівня активності висвітлення діяльності суб’єктів суспільних відносин і суспільних проблем (з одного боку) та рівня симпатій і поінформованості громадян, з’ясований в результаті соціологічних досліджень, що проводяться партнерськими організаціями. Визначення рівня доступу виборців до інформації та визначення рівня доступу кандидатів до ЗМІ.
ІІ.Метод.
1. Спостереження (моніторинг).
2. Контент-аналіз.
3. Експертні оцінки.
ІІІ. Інформаційна модель.
1. Аналіз кількісно-якісних параметрів одиниці вибірки інформаційних та інформаційно-аналітичних телевізійних програм.
2. Аналіз кількісно-якісних параметрів масиву вибірки інформаційних та інформаційно-аналітичних телевізійних програм.
3. Аналіз кількісно-якісних параметрів одиниці вибірки матеріалів друкованих ЗМІ.
4. Аналіз кількісно-якісних параметрів масиву вибірки матеріалів друкованих ЗМІ.
ІV. Хронологічна вибірка.
1. Щодня щоденні телевізійні програми, що виходять з 19-00 до 22-00. (prime-time).
2. Щотижня тижневі телевізійні програми, що виходять з 19-00 до 22-00. (prime-time).
3. Щодня для щоденних газет (або відповідно до дня їх виходу).
4. Щотижня для тижневих газет.
5. Тижневе узагальнення даних по газетах і телепрограмах.
6. Місячне узагальнення даних по газетах і телепрограмах.
7. Підсумкове узагальнення даних по газетах і телепрограмах (залежно від тривалості проекту).
V. Вибірка об’єктів моніторингу.
1. 9-15 загальнонаціональних щоденних та тижневих телепрограм. (наприклад на телеканалах УТ-1, „1+1”, „Інтер”, ICTV, „Новий канал”, „СТБ”, „Україна”, „5-й канал”).
2. 80-100 регіональних щоденних та тижневих телепрограм (24 регіони)
3. 8-15 загальнонаціональних газет (гаприклад газети «Факти і коментарі», «Сегодня» , «Сільські вісті», «Дзеркало тижня», «Вечірні вісті», «Україна молода», «Голос України», «Київський телеграф», «Киевские Ведомости», «2000»).
4. Провідні Інтернет-сайти.
5. Провідні FM-станції.
6. 120-160 регіональних газет.
VІ. Вибірка суб’єктів моніторингу.
1. Суб’єкти суспільних відносин (партії, НДО, органи влади, соціальні інституції, виразники суспільних проблем, лідери громадської думки тощо).
2. Питання загальнонаціональних дискусій та дискусій, що відбуваються в середовищі різних суспільних, соціальних та інших суспільних групах.
VІІ. Концепція аналізу
Телепрограми:
1. Створення денного інформаційного масиву вибірки інформаційних програм.
2. Визначення повного хронометражу (у секундах) денного інформаційного масиву вибірки інформаційних програм.
3. Визначення наявності в денному інформаційному масиві вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм суб’єктів моніторингу (ознак суб’єктів моніторингу).
4. Визначення в денному інформаційному масиві вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм хронометражу ефірного часу, присвяченого суб’єктам моніторингу (ознакам суб’єктів моніторингу) загалом.
5. Визначення в денному інформаційному масиві вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм хронометражу ефірного часу, присвяченого кожному суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу) зокрема.
6. Визначення в денному інформаційному масиві вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм хронометражу ефірного часу, присвяченого кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
7. Тижневе узагальнення інформаційного масиву вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм з визначенням хронометражу ефірного часу, присвяченого кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
8. Місячне узагальнення інформаційного масиву вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм з визначенням хронометражу ефірного часу, присвяченого кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
9. Підсумкове узагальнення (залежно від тривалості проекту) інформаційного масиву вибірки інформаційних програм та інформаційно-аналітичних програм з визначенням хронометражу ефірного часу, присвяченого кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
10. Підготовка на основі щоденних математичних даних моніторингу щоденного описового аналізу експертів у вигляді резюме.
11. Підготовка на основі зведених за тиждень математичних даних моніторингу тижневого описового аналізу експертів у вигляді резюме.
12. Підготовка на основі зведених за місяць математичних даних моніторингу місячного описового аналізу експертів у вигляді резюме.
13. Підготовка на основі зведених за час реалізації проекту математичних даних моніторингу щоденного описового аналізу експертів у вигляді описової частини аналітичного звіту, що стосується діяльності українських електронних ЗМІ під час виборчої кампанії.
Газети:
1. Створення денного інформаційного масиву інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки.
2. Визначення повного обсягу (у друкованих знаках) інформаційного масиву інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки по кожному номеру газети.
3. Визначення наявності в інформаційному масиві вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки по кожному номеру газети суб’єктів моніторингу (ознак суб’єктів моніторингу).
4. Визначення в інформаційному масиві вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки по кожному номеру газети обсягів газетної площі, присвяченої суб’єктам моніторингу (ознакам суб’єктів моніторингу) загалом.
5. Визначення в інформаційному масиві вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки по кожному номеру газети обсягів газетної площі, присвяченої кожному суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу) зокрема.
6. Визначення в інформаційному масиві вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки по кожному номеру газети, обсягів газетної площі, присвяченої кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
7. Тижневе узагальнення інформаційного масиву вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки з визначенням обсягів газетної площі, присвяченої кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
8. Місячне узагальнення інформаційного масиву вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки з визначенням обсягів газетної площі, присвяченої кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
9. Підсумкове узагальнення (залежно від тривалості проекту) інформаційного масиву вибірки інформаційних та аналітичних матеріалів газетної вибірки з визначенням обсягів газетної площі, присвяченої кожному окремому суб’єкту моніторингу (ознаці суб’єкту моніторингу), з розбивкою на тональність.
10. Підготовка на основі щоденних математичних даних моніторингу щоденного описового аналізу експертів у вигляді резюме.
11. Підготовка на основі зведених за тиждень математичних даних моніторингу тижневого описового аналізу експертів у вигляді резюме.
12. Підготовка на основі зведених за місяць математичних даних моніторингу місячного описового аналізу експертів у вигляді резюме.
13. Підготовка на основі зведених за час реалізації проекту математичних даних моніторингу щоденного описового аналізу експертів у вигляді описової частини аналітичного звіту, що стосується діяльності українських друкованих ЗМІ під час виборчої кампанії.
Аналогічно до телевізійного та газетного моніторингу здійснюється моніторинг провідних Інтернет-сайтів та FM-станцій.
VІІІ. Визначення тональності
1. Матеріали, частини (блоки) газетних матеріалів, сюжети, частини сюжетів розмежовуються за нейтральною, позитивною та негативною тональністю.
2. Тональність матеріалів, частин (блоків) газетних матеріалів, сюжетів, частин сюжетів визначається за:
· наявністю оціночних суджень;
· за формулюванням основного повідомлення (заголовків);
· за контекстом;
· за відповідністю вербального тексту і відеоряду;
· за відповідністю синхрону і відеоряду;
· за версткою частин (блоків) сюжету та чергуванням їх тональності;
· за прямими чи опосередкованими оцінками оточення суб’єктів моніторингу;
· за прямими чи опосередкованими оцінками суб’єктів моніторингу з боку інших суб’єктів моніторингу;
· за прямими чи опосередкованими оцінками суб’єктів моніторингу з боку ведучих і репортерів;
· за прямими чи опосередкованими оцінками суб’єктів моніторингу з боку інших дійових осіб, засвідчених у сюжеті (блоці).
3. Матеріали, присвячені діяльності посадових осіб, які водночас є потенційними кандидатами, обраховуються окремо як такі, що становлять собою інформаційні приводи, створювані в контексті виконання службових обов’язків посадових осіб і які можуть позитивно вплинути на сприйняття потенційних кандидатів виборцями.
ІХ. Метод формулювання описової частини, присвяченої аналізу обсягів ефірного часу та обсягів газетної площі.
1. Суб’єкти моніторингу, які були представлені найактивніше у нейтральній, позитивній чи негативній тональності в усьому інформаційному масиві (окремо по видах ЗМІ).
2. Суб’єкти моніторингу, які були представлені найапасивніше у нейтральній, позитивній чи негативній тональності в усьому інформаційному масиві (окремо по видах ЗМІ).
3. Суб’єкти моніторингу, які були представлені найактивніше у нейтральній, позитивній чи негативній тональності по кожній телепрограмі (газеті) за кожен часовий відрізок моніторингу (день, тиждень, місяць, увесь період моніторингу).
7. Суб’єкти моніторингу, які були представлені найпасивніше у нейтральній, негативній чи позитивній тональності по кожній телепрограмі (газеті) за кожен часовий відрізок моніторингу (день, тиждень, місяць, увесь період моніторингу).
8. Суб’єкти моніторингу, які були представлені найпасивніше чи найактивніше по кожному ЗМІ (день, тиждень, місяць, увесь період моніторингу).
Х. Метод формулювання описової частини, присвяченої аналізу застосування маніпулятивних технологій, аналіз яких засобами контент-аналізу є ускладненим або неможливим.
1. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби формування і поширення образів.
2. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби відволікання уваги (техніка „копченого оселедця”).
3. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби відволікання уваги (техніка „копченого оселедця”) через створення нових інформаційних приводів, надання сенсаційного забарвленні події, не пов’язаній з основною подією телесюжету (блоку) чи газетного матералу.
4. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби зміни тональності тексту чи контексту через „останнє слово” ведучого (репортера), автора газетного матеріалу.
5. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби створення подвійного стандарту чи дозування інформаційної бази.
6. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби опускання чи виключення інформації.
7. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби надання позитивного (негативного забарвлення викладу події через позитивну (негативну) підводку сюжету та її позитивну (негативну) кінцівку (метод „солодкого” чи „отруйного сандвіча”.
8. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби роздмухування деталі.
9. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби опосередкованої критики об’єкту моніторингу через пряму критику оточення.
10. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби ускладнення інформаційної бази (коли точка зору чи позиція об’єкту моніторингу викладається максимально академічно, деталізовано, з використанням складних наукових термінів), що робить таку точку зору чи позицію незрозумілою.
11. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби маніпулювання семантичною структурою висловлювання (підбір слів, що опосередковано викликають ті чи інші емоції).
12. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби маніпулювання кольором, світлом.
13. Яким чином у тексті і контексті телепрограми (газетного матеріалу) використовуються ті чи інші засоби маніпулювання за допомогою 180-ти градусної осі спілкування (так дві демонстрації, які рухаються назустріч, можна показати як такі, що рухаються в одному напрямку і навпаки).
ХІ. Український та міжнародний досвід.
Наша методика сформована на основі:
1. Постійного вдосконалення власних моніторингових методик у процесі проведення моніторингових досліджень (1994-2004 роки).
2. Консультацій, стажувань та обмінів інформацією з організацією МЕМО-98, що виконувала моніторингові дослідження на замовлення ОБСЄ під час виборчих кампаній в Україні, Росії, Азербайджані, Грузії, Сербії, Білорусії, Молдові та інших країнах.
3. Наукових консультацій професора Колумбійського ун-ту Джона Павлика.
4. Наукових консультацій на предмет коректності та точності технологій з відомим фахівцем з технології проведення опитувань громадської думки та технології моніторингу ЗМІ Доктором Тамасом П.Карсоном, який працював в Україні в рамках програми Міжнародного фонду “Відродження”.
5. Наукових консультацій в Європейському медіаінституті.
6. Наукових консультацій президента компанії „Нордлінгер Асошіейтс” Гері Нордлінгера, який з 1976 року вивчає проблеми побудови комунікативних стратегій.
