Признаюся шановному панству, що я ще досить необізнаний неофіт, якого доля нещодавно зажбурнула з моєї рідної Нірванівки під Києвом аж прямісінько до Нью-Йорку. Життя моє ще доволі хаотичне, на моїй неділі десь п’ятниць чотирнадцять з гаком, усе цікаве й велике, і мабуть тутешні люди сприймають мене, як таке собі радісне нерозумне теля, що тичеться в усі молокопостачальні коров’ячі пристрої відразу. Тож вибачайте, коли я скажу щось дурне, бо за півтори місяці видавати на-гора пристойну аналітичну картину-зріз щодо висвітлення такої історичної події, яка наразі відбувається на моїй рідній землі, буде важкенько. Буду робити акцепт на емоційній візії, як сказав би вожак-невдаха Української Революції Номер Один.
Отже, теза перша. Основним розповсюджувачем новин про Україну, принаймні в Атлантичній частини Сполучених Штатів, поки що є молода, пасіонарна, драйвова, фейсбучна українська громада. Активність українських американців у Фейсбуці вражає. На мій суб’єктивний погляд, місцева українська молодь просто кажучи, не вилазить з Соціальної Мережі. Інформаційний голод щодо подій у Києві, Львові, тощо, не припиняється наразі ніколи. До речі, я хочу висловити велике пасибі моїм новим знайомим з української ком’юніті за допомогу у зібранні матеріалу для мого звіту.
Теза друга. Офіційний Вашингтон не бариться з реагуванням на події. На Майдані минулого тижня вже побував посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, заступниця Держсекретаря США Вікторія Нуланд та посол США при ОБСЄ Ден Байер. Шановне офіційне американське панство засвітилося на сторінці амбасади США в Україні у Фейсбуці на тлі протестувальників та революційної «йолки» (http://tinyurl.com/odkjawu) (http://tinyurl.com/m74a4jz )- і це, між іншим, доволі сміливий сигнал про те, як реагуватиме Вашингтон на подальші дії «ПроФФесора» Януковича, коли той вдасться до силового сценарію. Дзвінок-попередження заступника Обами Джо Байдена Януковичу відбувся день-у-день після спроби штурму Євромайдану силовиками у понеділок (http://tinyurl.com/ok9a3jv ). Януковичу, до речі, не слід забувати про те, що на офіційному сайті Білого Дому висить петиція про заборону в’їзду до США та ЄС для Януковича та замороження його банківських рахунків за кордоном, і що вона набрала більше 100 тисяч підписів (http://tinyurl.com/p59m7b5 ), необхідних для офіційної реакції з боку адміністрації Обами. Тішить, що швидка реакція США на дії української влади, здається, розворушила й неповороткий Брюссель.
Теза третя. Американські газети і телебачення нарешті почали серйозно цікавитися Євромайданом. NewYorkTimesпише по статті на день: (http://tinyurl.com/pl6bo7m) (http://tinyurl.com/nt8r8j2)Маємо позавчорашню редакційну статтю у WashingtonTimes: (http://tinyurl.com/njhdwqz).Однак маю підозру, що каталізатором інтереса став неоднозначно сприйнятий знос пам’ятника Леніну у центрі Києва, що може трохи спотворити імідж поки що мирної Революції Номер Два. «Марш мільйона» 8 грудня на деякий час вписав Євромайдан у трендивебсайту CNN. На жаль, не маю змоги дивитися телевізор протягом довгого періоду часу, бо якось намагаюся «уконтрапупити» свій щоденний хаос. А мої нові друзі й знайомі серед україномовних американців є представниками Інтернет-покоління. За сьогодні вдалося лише побачити коротенький сюжет на місцевому нью-йоркському каналі про Київ. Чомусь серед усього шикарного футаджу, який може запропонувати Євромайдан, редакція каналу обрала лежачих протестувальників біля прокуратури. Але й це є результат, бо Нью-Йорк є занадто великим, аби нью-йоркці хотіли цікавитися чимось іншим – це мій особистий висновок від новин на місцевих телеканалах.
Резюме наступне: Євромайдан поки що утримується у рамках мирного протесту. На щастя для України, і на жаль для стерв’ятників з мас-медіа, які завжди бажають побільше крові й жертв. Українська Революція Номер Два не має такого «любого друга» Заходу серед своїх лідерів, яким свого часу був Ющенко, а для медіа-сторі це також дуже важливо. Хіба що якісь сміливі герої визволять з тюремного муру Юлю.
