А ви помітили, що все лайно нам іде з Донбасу?..
Мода на гопоту і "ліхійє дєвяностийє", крики про державний статус російської мови, критика УПЦ КП, дебілізація, різні януковичи з ахметовими, найпотужніші кримінальні групи - все це з Донбасу. У жодному іншому регіоні України не могло б виникнути стільки проблем, як сьогодні маємо з Донецьком і Луганськом.
Я до останнього намагався зрозуміти ці міста, намагався подружитися з ними й пробачити їх за все те лайно, яке змушене переживати моя країна, маючи у своєму складі такий регіон. Це як коли у матері народжується дитина, яка дорослішає та ступає на непевну стежку по життю, балується алкоголем і наркотиками, творить злочини, але при цьому всьому залишається для своєї мами єдиною та завжди улюбленою... Тепер же ця "дитина" показала фашистську морду, а це вже причина вживати адекватних заходів. АДЕКВАТНИХ, а не дипломатичних чи якихось там іще.
Якщо можна витерпіти, приміром, те, що "вдячний" малолітній луганчанин-біженець у Трускавці тиче середні пальці монументові Героям Небесної Сотні та пам'ятнику Степану Бандері, змусивши його публічно вибачитися і, наприклад, спалити росіянський триколор, то коли нацизм, безкультурність, середньовічна дикість панує на рівні ментальної особливості цілого регіону - з цим треба щось терміново робити.
Безумовно, на Донбасі є нормальні люди. Точніше, були, бо адекватні мешканці цього регіону давно вхопили руки в ноги і звалили деінде. Залишилися бабки-есересер, нацики, бидло і, звісно, новарасєйци.
На мою думку, саме час дати впродовж тижня останній дзвіночок, останній шанс на евакуацію тим одиницям, які з певних причин не змогли покинути домівок. А потому... бомбити те все до чортової мами, каменя на камені не лишаючи.
Жорстоко, згоден. Але хіба порушення будь-яких принципів ведення війни - це не злочин проти людяності?
Невже з раковою пухлиною в організмі людина намагається "дипломатично домовитися"? Звісно, ні, бо її вирізають і таким чином рятують життя. Коли ж уперто балакати з онкологією, час від часу легенько штрикаючи її голочкою, то невдовзі вона тебе вб'є.
А стосовно матеріальних утрат... Звісно, буде нелегко, але з часом відбудуємо. Народ у нас працьовитий і, коли захоче, зробить усе значно ліпше, ніж було до цього. Хто боїться втратити матеріальні цінності, той нагадує пірата з відомої легенди, який був до того жадібний, що охороняв свої незліченні скарби у печері, геть не заважаючи на те, що вона - печера - от-от обвалиться і поховає його заживо. Так зрештою і сталося.
Досить терпіти "синдром Донбасу"! Евакуюймо залишки нормальних людей, а агресивних тварин розносімо разом із їхніми барлогами. Тут добробут кожної окремої людини перестає важити перед необхідністю рятувати цілу націю.
Війна є війна, на мою думку.
