Пригадаймо ранню осінь, коли всілякі ДНРівці, ЛНРівці та інша подібна маячня, бризкаючи слиною, зловтішалася. Чи то пак намагалися. Типовий допис на будь-якому форумі, який щасливі мешканці цих... гм... "утворень" адресували тоді україцям, неодмінно стосувався "упавшево сала" та натякав на те, що, мовляв, буде нам тут, бідолашним, узимку тяжко й холодно. Мовляв, щоб якось зігрітися - доведеться нам стрибати у своїх "фашиствующіх бєндєрафскіх" квартирах під відому кричалку з Майдану. І от, настала зима. Питання: хто з нас тепер "скаче"?
Не рідкістю на окупованих російськими військовими і місцевими бандитами теренах Луганщини та Донеччини зробилися оголошення, в яких автори намагаються виміняти нажиті впродовж життя речі на... продукти харчування! До вашої уваги - кілька взірців таких от звернень.
Крім усього іншого, нещодавно з'ясувалося (ой, яка ж, чорт забирай, несподіванка!), що ДНР неспроможне виплачувати своїм громадянам зарплатню - зарівно як і пенсію. І все це на тлі катастрофічного браку їжі, бо путінскі гуманітарні конвої насправді жодними гуманітарними конвоями не є, а той мізер, який "дбайливі" росіяни (для початку роздовбавши половину Донбасу) вклали для нужденних задля сякої-такої імітації, методично розкрадається терористами, а потім зухвало продається місцевим... За гроші. Яких, нагадаю, немає.
Додайте до цього постійні обстріли, вибухи, відсутність опалення, а часто й електрики у великій частині помешкань - і картина стане дійсно лячною.
"Прозрівати" починає навіть повністю проросійсько-зазомбований контингент. Та вже запізно!
Власне, от вам і деенерівський, еленерівський, новоросійський чи який там іще рай у його натуральному вигляді. Крізь його призму тим безглуздішими виглядають ті зловтішання, що раз-у-раз кидали в маси мешканці терористичних республік іще до настання справжніх холодів та гуманітарної катастрофи як такої.
Сміється той, хто сміється останній, як кажуть. От тільки ми не сміємося. Бо ми з останніх сил намагаємося зрозуміти психологію людей Донбасу та навіть співчувати їм. Щоправда, з кожним днем це робити стає дедалі важче.
Нинішній стан справ може спричинити неабиякі неприємності для вільної частини України. Так, уже досить давно маємо справу з біженцями, певний відсоток яких є вельми неоднозначним. Дехто з них не тільки дозволяє собі погані висловлювання у бік України як держави будучи вже у безпечних містах (візьмімо горезвісну Альону Терзі, що про неї була мова у випуску передачі "Громадянська оборона" на ICTV), але навіть... убиває людей, які поділилися з ними власним дахом над головою...
Тепер же в Україну линутиме геть новий потік біженців - таких, хто зберігає у голові просепаратистські позиції, але яким тупо хочеться їстоньки-питоньки. Ну, або, приміром, отримувати пенсію.
І так уже маємо у своїх містах удосталь невдячних, люмпенізованих людей, котрі кричать на кожнім кроці, буцім "Украіна нам далжна па ґроб жизні!" і так далі. Що буде тепер - страшно уявити!
А інші... й далі насолоджуватимуться викоханою Новоросією, стрибаючи у холодних квартирах Донбасу під ту саму майданівську, але "адаптовану" кричалку: "То ніскачіт - тот укроп!".
