Я сьогодні замислився... У нас же офіційно не війна, а антитерористична операція, так? Тоді у мене виникає кілька питань...

Якщо йдеться про АТО, то який може бути "режим тиші"? Про яке "перемир'я" говорять політикани? Звучить настільки ж маразматично, як, наприклад, якби під час штурму наркопритону з купою обдовбаних у лайно бандюків усередині міліція раптом припинила б відповідати на вогонь злочинців, бо хтось оголосив "перемир'я". Як може бути взагалі якийсь там мир між АТОшниками та терористами?

Знову ж, воєнного стану офіційно не запроваджено, того "обмін полоненими" виглядає щонайменше дивно. Звичайно ж, я тільки за те, щоби наших хлопців визволяли з застінок катівень колорадів, але... обмін? Ви серйозно? Ми випускаємо на волю ТЕРОРИСТІВ, які повертаються і продовжують там відстрілювати українських військових та мирне населення!

Якщо вже те, що відбувається довкола, має дедалі більші ознаки війни і дедалі менші - АТО, то з якої причини Порох енд компанія не бажає назвати речі своїми іменами? Визнати, врешті-решт, що маємо справу з повноцінним уторгненням, посяганням на територіальну цілісність та суверенітет України, оголосити повну мобілізацію, як належить у цій ситуації, вжити відповідних заходів...

"Ми поки що не готові до війни", - скаже хтось. Але, чорт забирай, вона вже майже рік як гримить східними теренами! І покажіть мені бодай одну державу, яка, будучи атакованою агресором, була до війни "готова".

Політики з такими "успіхами", коли ні воєнний стан не оголошується, ані реформи не проводяться, незабаром дострибаються до нової революції... яка буде хоч і закономірною, а проте послабить Україну максимально, чим обов'язково скористається х...ло.

Невже повторюємо 1917-1918 роки? А кажуть, що історія не крутиться по колу...