Рівно два роки тому я разом із групою добровольців "Самооборони Майдану" був у Севастополі на святкуванні Дня народження Тараса Шевченка. На превеликий жаль, відтоді через нашу постійну проукраїнську діяльність і, як результат, наявність мене у так званих "розстрільних списках" терористів, дорога до Криму - колись такого рідного й близького - мені закрита. А було б дуже цікаво з'їздити до того ж пам'ятника Тарасові Шевченку в Севастополі й поглянути, що змінилося за цей час. Утім, журналіст, який не може знайти вихід із ситуації, - поганий журналіст, тому не пошкодував грошей на рахунку і зателефонував декільком друзям в окупований Крим. Пряму мову подаю без перекладу.