Харківська обл., січень - березень 2017 р.
ЗВІТ
за результатами моніторингу регіональних ЗМІ Харківської області в рамках проекту «Кров новин – новини крові»
Мета моніторингу – отримати загальне уявлення про обсяг уваги журналістів та редакцій до теми донорства крові у новинному контенті Харківської області, зафіксувати публікації відповідної тематики, проаналізувати публікації про донорство на предмет відповідності професійним та етичним стандартам журналістики, а також означити проблеми висвітлення тематики донорства крові в регіоні.
Теми моніторингу: донорство як таке; обіг крові та крововмісних препаратів; типові помилки при висвітленні теми донорства; інформація про події чи проблеми, які ЗМІ оминають або замовчують; новини ГО та волонтерів, які займаються донорством; інформація про донорство в Україні та світі.
Пошук за словами: донор, донорство, кров, препарати крові, обіг крові, крововмісні препарати як українською, так і російською мовами).
Період, за який підлягали моніторингу публікації/ефіри: 1 січня – 10 березня 2017 року.
Цього разу об’єктами моніторингу стали новинні програми всіх харківських телеканалів: новини «АТН» (телеканал А/ТВК), «ОТБ-новини» (Обласне телебачення – «Філія національної телекомпанії України. Харківська регіональна дирекція»), «Харьковские известия» («7 канал») та «Об’єктив-новини» (телеканал «Simon»); газети «Вечерний Харьков», «Время» та «Слобідський край», а також Інтернет-видання.
Результати моніторингу засвідчили, що питання, пов’язані з донорством крові в загальному новинному контенті регіону привертали більшу увагу ЗМІ, у порівнянні з 1-ю та 2-ю хвилями, проте аналітичних матеріалів з даної тематики, як і раніше, не вистачало.
І. Кількісний аналіз:
- Усього зафіксовано 43 матеріали та згадки (під час 2-ї хвилі – 27).
- Розподіл по типах ЗМІ:
- Газети – 4 (під час 2-ї хвилі – 1).
- Телебачення – 9 (3)*.
- Інтернет-ресурси – 30 (23).
- Розподіл за жанрами:
- Стислі новини (замітки) – 17 (6).
- Репортажі – 12 (12).
- Інтерв’ю – 0 (2).
- Публіцистичні матеріали – 0 (0).
- Аналітичні матеріали – 4 (2).
- Оголошення – 10 (5).
- Спікери:
- Офіційні донорські організації – 9 (як правило, завідувач відділом комплектування донорських кадрів ХОЦСК Юрій Верховенко).
- Представники влади та місцевого самоврядування – 11 (голова Харківської ОДА Юлія Світлична – 9, та заступник директора департаменту охорони здоров’я ХОДА Геннадій Бондарчук – 2).
- Самі донори – 8.
- Громадські організації, які опікуються проблемою донорства – 10 (Ірина Славінська, Леся Ярошенко, а також голова студентської ради Університету цивільного захисту Арсеній Дядченко).
- Воїни АТО, які отримують донорську кров та крововмісні препарати – 7 (ветеран АТО Євген Волощук).
- Основні типи матеріалів ЗМІ про донорство крові:
- Матеріали-«лякалки» – 0 (1).
- Проблемні матеріали – 4 (6).
- Матеріали-оголошення та заклики – 5 (4).
- «Олюднені» і персоніфіковані оголошення-заклики – 6 (2).
- Матеріали до дати – 5 (до Тижня донорства).
- Позитивні новини – 20 (9).
- Просвітницькі матеріали – 3 (4).
- Матеріали-розслідування чи з елементами розслідування – 0 (1).
- Матеріали з міжнаціональним акцентом – 0 (1).
Хоча проблемні матеріали не переважали у загальному дискурсі інформаційних повідомлень про донорство крові на Харківщині, однак місцеві ЗМІ все ж таки звертали увагу на такі питання:
- Українські військові-учасники АТО відчувають потребу із забезпеченням кров’ю й крововмісними препаратами.
- Регулярне донорство офіційно не популяризується. Важливість «кадрового» донорства.
- Недостатня поінформованість громадян (наприклад, стосується більшості студентів).
- Нераціональне використання крові, отже – й коштів.
+ «Через невідповідність системи контролю якості крові стандартам життєво важливу речовину не можна відправити до європейських лабораторій на відбір плазми».
ІІ. Якісний аналіз
- Наскільки активно тема представлена у ЗМІ?
Якщо говорити про активність представлення теми донорства крові у регіональних ЗМІ та Інтернет-ресурсах Харківщини, то спостерігається певне пожвавлення інтересу до даної тематики, у порівнянні з періодами 1-ї та 2-ї хвиль.
Зокрема, тільки за наслідками акції «Кров новин – новини крові», що відбулася у Харкові 2 березня, вийшло 8 інформаційних матеріалів (ще 1 аналітичний готується до ефіру).
Якщо брати тільки ті ЗМІ, що були об’єктами моніторингу в ході 1-ї хвилі, то і в них спостерігається активізація у сфері висвітлення тематики донорства крові:
ТВ:
АТН – 2 (0): «Состояние, близкое к критическому. Двум пострадавшим от взрыва газового баллона в Змиевском районе срочно требуется донорская кровь», 31.01.17, «Неделя донорства в Харькове. Будущие спасатели сдавали кровь для военных», 10.02.17.
ОТБ – 2 (0): «Юлія Світлична здала кров для воїнів АТО», 14.02.17, «Круглий стіл, присвячений донорству крові», 02.03.1.
Харьковские известия – 3 (0): «Врачи продолжают борьбу за спасение жизней пострадавших от взрыва в поселке Слобожанское», 31.01.17; «Губернатор Юлия Светличная сдала кровь для воинов АТО», 14.02.17; «Контроль качества крови и сам подход к донорству в Украине требуют изменения, - эксперты», 03.03.17.
Газеты:
Вечерний Харьков – 1 (1): «Харьковские курсанты сдали кровь для бойцов АТО», 12.02.17.
Время – 1 (0): «В день Святого Валентина Светличная сдала кровь для воинов АТО», 14.02.17.
Слобідський край – 2 (0): «Від вибуху газового балона помер чоловік на Харківщині», 30.01.17; «Світлична разом із ветеранами АТО здали кров для поранених», 14.02.17.
Онлайн-медіа
057.ua – 2 (1): «Неделя донорства», 03.02.17; «Харьковские спасатели сдали кровь для бойцов АТО», 10.02.17.
Город Х – 1 (0): «Пострадавшие при взрыве на Харьковщине продолжают умирать», 31.01.17.
Объектив – 4 (3): «Умерли еще двое пострадавших при взрыве газа в Змиевском районе», 31.01.17; «Умер четвертый пострадавший от взрыва газа в Змиевском районе», 01.02.17; «В областном центре крови – неделя донорства. Харьковчане помогают пострадавшим в зоне АТО», 09.02.17; «Участники АТО и Юлия Светличная сдали кровь для бойцов, которые проходят лечение в военном госпитале», 14.02.17.
Решту знайдених нами матеріалів опублікували інші Інтернет-ресурси.
- Чи якісно ЗМІ перевіряють факти?
У більшості своїй журналісти просто оприлюднювали інформацію, отриману ними під час заходів проекту «Кров новин – новини крові» або акцій з донорства крові.
- Медіа лякають потенційних донорів («зараженням» і т.д.), чи неупереджено розповідають про проблемні аспекти донорства та обігу крові?
Матеріалів-«лякалок», в яких би безапеляційно подавалася інформація виключно про ризики зараження, не зафіксовано.
- Чи журналісти/ЗМІ дотримуються принципів балансу та уникають сенсаційності при висвітленні проблем донорства та служби крові?
Матеріалів з подачею інформації, що має на меті створити певну «сенсаційність», не зафіксовано.
- Чи є аналітика, аналіз складних і контраверсійних моментів, чи, навпаки, медіа діють реактивно?
На жаль, аналітичних матеріалів з даної тематики, як і раніше, майже немає. А ті, що виявлені, є результатами, скоріше, не аналітичних зусиль журналістів, а відтворенням піднятої під час круглого столу «Кров новин – новини крові» проблематики.
- Чи «людські історії» висвітлюються заради «олюднення» журналістських матеріалів та виводять на якісні журналістські розслідування?
Як правило, «людські історії» – повідомлення про потребу певної людини у донорській крові, або короткі інтерв’ю з особами, які виступили в якості донорів, використовувалися саме для «олюднення» журналістських матеріалів.
- Проблеми тільки означуються, чи стимулюють громадські дискусії заради вирішення проблем?
Хоча проблеми найчастіше просто озвучувалися, проте одночасний «хор» матеріалів у ЗМІ, присвячений проблематиці донорства крові, спричинений акцією «Кров новин – новини крові» у Харкові, на нашу думку, сприяв створенню громадської дискусії, спрямованої на вирішення проблем.
- Подається власний чи чужий контент (інформагентства, інші медіа, Інтернет)?
У більшості випадків журналістами подавався власний контент. Однак було зафіксовано й кілька матеріалів, явно підготовлених «за мотивами» публікації на сайті Харківської облдержадміністрації «Юлія Світлична здала кров для воїнів АТО» http://kharkivoda.gov.ua/news/84921, зокрема, стаття «Світлична разом із ветеранами АТО здали кров для поранених» у комунальній газеті Харківської обласної ради та Харківської ОДА «Слобідський край»: http://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/svitlichna-razom-iz-veteranami-ato-zdali-krov-dlya-poranenikh-foto.html
- Медіа обстоюють винятково свою позицію чи забезпечують баланс та об’єктивність?
Журналісти взагалі не виявляли свою позицію з теми моніторингу (публіцистичних матеріалів не зафіксовано), посилалися на спікерів. При цьому баланс та об’єктивність зазвичай дотримувались.
- Чи є різні джерела інформації (факти чи позиції)
Журналісти шукали різні джерела інформації. Нерідко вони опитували представників Служби крові, донорів, експертів з громадських організацій.
- Чи є критичне ставлення до офіційних осіб та їхніх заяв?
Вочевидь, представники харківських ЗМІ керуються 302 статтею Цивільного кодексу України «Право на інформацію», що має припис: «особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування», тому, як правило, не воліють перевіряти чи критично ставитися до заяв офіційних осіб.
- Чи є мова і термінологія щодо донорства та служби крові коректною, не принизливою, без образ?
Принизливих висловів, образ, виявів «мови ворожнечі» щодо донорів, донорства та служби крові не зафіксовано.
- Чи були важливі події, які замовчали (якщо так, скажіть, хто про це таки розповів)?
Наш моніторинг не виявив таких випадків.
- Чи були різні точки зору, їх широкий спектр (не тільки крайні позиції).
Як правило, в одному матеріалі подавалася точка зору «спільників» по думці. Можна згадати лише теленовину від «Харьковских известий» від 03.03.17 «Контроль качества крови и сам подход к донорству в Украине требуют изменения, - эксперты», в якій подано як критичні зауваження від президента Асоціації молодих донорів України Ірини Славінської, так і заява заступника директора департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації Геннадія Бондарчука про те, що організація роботи Служби крові у Харківській області є зразковою для України. Втім, широкого спектру точок зору з тематики моніторингу не помічено.
- Чи помітили прояви зангажованості, упередженості чи викривлення інформації?
Ні, таких випадків не зафіксовано.
ВИСНОВКИ:
Хоча звітний період був коротшим за попередні (лише 2 місяці та 10 днів), протягом нього
у ЗМІ Харківської області спостерігався певний сплеск уваги до тематики донорства, що було спричинено, на нашу думку, 4-ма факторами: 1) резонансним вибухом газу на Харківщині, що призвів до людських жертв та потреб у донорській крові; 2) «Тижнем донорства», що проходив 6-10 лютого у Харкові; 3) успішним піар-заходом губернатора Харківщини Юлії Світличної, яка на День Святого Валентина здала кров для воїнів АТО; 4) проведеною акцією «Кров новин – новини крові».
Харківські медіа застосовували коректну мову та правильно вживали терміни, розповідаючи про донорство. Також журналісти уникали сенсаційності у цій тематиці.
Тональність матеріалів про донорів була позитивною. В ході моніторингу спотворення інформації або маніпулювання нею з боку ЗМІ, а також заяв, що їх можна розцінити як нападки на донорів, та мови, що сприяє створенню їх негативного іміджу, не зафіксовано.
При цьому відчувався виразний брак аналітичних матеріалів на теми, що стосуються проблематики донорства. Як правило, регіональні ЗМІ обмежувалися тільки згадкою про потребу у донорській крові та наводили відповідну статистику (частіше за все, надану громадськими експертами та представниками Харківського обласного центру служби крові).
Слід відзначити значну увагу до тематики донорства крові з боку «Харьковских известий», які присвятили ній не тільки 3 сюжети у теленовинах, але ще й активно висвітлювали на сайті.
* У дужках зазначені цифри, зафіксовані під час 2-ї хвилі моніторингу.