Харківська обл., жовтень - грудень 2016р.

ЗВІТ

за результатами моніторингу регіональних ЗМІ Харківської області  в рамках проекту «Кров новин – новини крові»

(період з 1 жовтня по 31 грудня 2016 року)

 

Мета моніторингу – отримати загальне уявлення про обсяг уваги журналістів та редакцій до теми донорства крові у новинному контенті Харківської області, зафіксувати публікації відповідної тематики, проаналізувати публікації про донорство на предмет відповідності професійним та етичним стандартам журналістики, а також означити проблеми висвітлення тематики донорства крові в регіоні.

 

Теми моніторингу: донорство як таке; обіг крові та крововмісних препаратів; типові помилки при висвітленні теми донорства; інформація про події чи проблеми, які ЗМІ оминають або замовчують; новини ГО та волонтерів, які займаються донорством; інформація про донорство в Україні та світі.

 

Пошук за словами: донор, донорство, кров, препарати крові, обіг крові, крововмісні препарати як українською, так і російською мовами).

 Період, за який підлягали моніторингу публікації/ефіри: 1 жовтня – 31 грудня 2016 року.

 Цього разу об’єктами моніторингу стали новинні програми всіх харківських телеканалів: новини «АТН» (телеканал А/ТВК), «ОТБ-новини» (Обласне телебачення – «Філія національної телекомпанії України. Харківська регіональна дирекція»), «Харьковские известия» («7 канал») та «Об’єктив-новини» (телеканал «Simon»); газети «Вечерний Харьков», «Время» та «Слобідський край», а також Інтернет-видання.

 Результати моніторингу засвідчили, що питання, пов’язані з донорством крові в загальному новинному контенті регіону привертали більшу увагу ЗМІ, у порівнянні з 1-ю хвилею, проте посіли далеко не провідні позиції у висвітленні в регіональних телекомпаніях, газетах та онлайн-виданнях.

 І. Кількісний аналіз:

 Усього зафіксовано 27 матеріалів та згадок.

 

  1. Розподіл по типах ЗМІ:
  • Газети – 1.
  • Телебачення – 3.
  • Інтернет-ресурси – 23.

 

  1. Розподіл за жанрами:
  • Стислі новини (замітки) – 6.
  • Репортажі – 12.
  • Інтерв’ю – 2.
  • Публіцистичні матеріали – 0.
  • Аналітичні матеріали – 2.
  • Оголошення – 5.

 

  1. Спікери:
  • Офіційні донорські організації – 6 (головний лікар Харківського обласного центру служби крові Вадим Яворський та завідувач відділом комплектування донорських кадрів ХОЦСК Юрій Верховенко).
  • Представники влади та місцевого самоврядування – 3 (представники поліції).
  • Самі донори – 4.
  • Громадські організації, які опікуються проблемою донорства – 9 (Олесандр Чекмишев, Юлія Новобранець, Леся Ярошенко, а також волонтер «Сестри милосердя» Олена Ревенко, Президент Міжнародної громадської організації «Асоціація безкорисливого донорства крові «Покрова» Лариса Вахненко).
  • Воїни АТО, які отримують донорську кров та крововмісні препарати – 0 (натомість, було 5 матеріалів з повідомленнями про забір крові саме для воїнів АТО).

 

  1. Основні типи матеріалів ЗМІ про донорство крові:
  • Матеріали-«лякалки» – 1.
  • Проблемні матеріали – 6.
  • Матеріали-оголошення та заклики – 4.
  • «Олюднені» і персоніфіковані оголошення-заклики – 2.
  • Матеріали до дати – 5 (до Дня Збройних сил України, Дня донора у кількох вишах, тижня донорства у Харкові з 7 по 11 листопада).
  • Позитивні новини – 9.
  • Просвітницькі матеріали – 4.
  • Матеріали-розслідування чи з елементами розслідування – 1.
  • Матеріали з міжнаціональним акцентом – 1.

Кількість є більшою за 27, оскільки деякі матеріали відносяться до кількох типів.

 

Хоча проблемні матеріали не переважали у загальному дискурсі інформаційних повідомлень про донорство крові на Харківщині, однак місцеві ЗМІ все ж таки звертали увагу на такі питання:

  1. Українські військові-учасники АТО відчувають потребу із забезпеченням кров’ю й крововмісними препаратами.
  2. В Україні немає Національного центру крові, який повинен виконувати функцію контролю і координації.
  3. Регулярне донорство офіційно не популяризується. Важливість «кадрового» донорства.
  4. Низька поінфомованість громадян про донорство крові.
  5. Не врегульовані фінансові відносини між бюджетними організаціями різних відомств, а це гальмує оперативний обмін компонентами крові між лікувальними установами різних форм власності.
  6. Нераціональне використання крові, отже – й коштів.
  7. Мають місце проблеми висвітлення теми донорства й служби крові у ЗМІ, побутує багато міфів і неправдивої інформації про стан донорства в Україні.

+ «Раніше переробкою донорської крові займалися виробничі відділи на великих станціях переливання крові. Тепер вони закриваються, а їх функції взяла на себе фармацевтична фірма-монополіст, продаючи свій товар».

 

ІІ. Якісний аналіз

 

  • Наскільки активно тема представлена у ЗМІ?

Якщо говорити про Наскільки активність представлення теми донорства крові у регіональних ЗМІ та Інтернет-ресурсах Харківщини, то спостерігається певне пожвавлення інтересу до даної тематики, у порівнянні з періодом 1-ї хвилі.

 

Зокрема, тільки за наслідками акції «Кров новин – новини крові», що відбулася у Харкові 3 листопада, вийшло 12 інформаційних матеріалів (з 27 усього зафіксованих під час 2-ї хвилі).

 

Однак, якщо брати тільки ті ЗМІ, що були об’єктами моніторингу в ході 1-ї хвилі, то ситуація виглядає таким чином:

 

Газеты:

Вечерний Харьков – материал «С Благими намерениями» (19.11.2016)

Онлайн-медіа

057.ua – материал Харьковские полицейские сдали кровь для пострадавших в ДТП (18.11.2016)

Город Х –

Объектив:

- Помощь в спасении жизней. Харьковчане сдали кровь для раненых участников АТО (27.10.2016);

- В Харькове стартовал проект «Кровь новостей – новости крови» (03.11.2016);

- Пациенту харьковского госпиталя срочно нужна кровь (10.11.2016).

Тобто, єдиним засобом масової інформації, що активно проявляв зацікавленість до тематики нашого моніторингу, стала Медіа група «Об’єктив» (до речі, саме її телевізійні програми теж включали сюжети про донорство). А інші знайдені нами матеріали опублікували ЗМІ та Інтернет-ресурси, що раніше не моніторилися.

  • Чи якісно ЗМІ перевіряють факти?

У більшості своїй журналісти просто оприлюднювали інформацію, отриману ними під час заходів проекту «Кров новин – новини крові» або акцій з донорства крові.

  • Медіа лякають потенційних донорів («зараженням» і т.д.), чи неупереджено розповідають про проблемні аспекти донорства та обігу крові?

Матеріалів-«лякалок», в яких би безапеляційно подавалася інформація виключно про ризики зараження, не зафіксовано. Єдина стаття, що оповідала про такі загрози («С благими намерениями: почему украинцы опасаются чужой крови?», газета «Вечерний Харьков») з вуст голови правління Всеукраїнського товариства гемофілії Олександра Шміло, одночасно давала точку зору й інших експертів, які зазначали безпечність процедур донорства крові.

  • Чи журналісти/ЗМІ дотримуються принципів балансу та уникають сенсаційності при висвітленні проблем донорства та служби крові?

Матеріалів з подачею інформації, що має на меті створити певну «сенсаційність», не зафіксовано.

  • Чи є аналітика, аналіз складних і контраверсійних моментів, чи, навпаки, медіа діють реактивно?

На жаль, аналітичних матеріалів з даної тематики, як і раніше, майже немає.

  • Чи «людські історії» висвітлюються заради «олюднення» журналістських матеріалів та виводять на якісні журналістські розслідування?

Як правило, «людські історії» – повідомлення про потребу певної людини у донорській крові, або короткі інтерв’ю з особами, які виступили в якості донорів, використовувалися саме для «олюднення» журналістських матеріалів.

 

  • Проблеми тільки означуються, чи стимулюють громадські дискусії заради вирішення проблем?

Хоча проблеми найчастіше просто озвучувалися, проте одночасний «хор» матеріалів у ЗМІ, присвячений проблематиці донорства крові, спричинений акцією «Кров новин – новини крові» у Харкові, на нашу думку, сприяв створенню громадської дискусії, спрямованої на вирішення проблем.

  • Подається власний чи чужий контент (інформагентства, інші медіа, Інтернет)?

У більшості випадків журналістами подавався власний контент. Однак було зафіксовано й перепублікування кількох матеріалів. Зокрема, Інтернет-оглядач «Главное» зробив публікацію «Харьковчане сдают кровь для раненых бойцов АТО» http://glavnoe.ua/news/n287841, яка відтворює репортаж «Помощь в спасении жизней. Харьковчане сдали кровь для раненых участников АТО» медіа групи «Об’єктив» з їх сайту http://www.objectiv.tv/271016/134691.html. При цьому «Главное» зробило посилання на «Об’єктив».

Так само матеріал «Для харьковских журналистов провели тренинг по проблеме донорства крови» з офіційного сайту Харківської міської ради було повторено в публікації

«Журналисты и донорство: стартовал проект «Кровь новостей – новости крови» http://dozor.kharkov.ua/news/medicine/1181051.html Інтернет-видання «Городской дозор» (без будь-яких посилань).

  • Медіа обстоюють винятково свою позицію чи забезпечують баланс та об’єктивність?

Журналісти взагалі не виявляли свою позицію з теми моніторингу (публіцистичних матеріалів не зафіксовано), посилалися на спікерів. При цьому баланс та об’єктивність зазвичай дотримувались.

  • Чи є різні джерела інформації (факти чи позиції)

Журналісти шукали різні джерела інформації. Нерідко вони опитували представників Служби крові, донорів, експертів з громадських організацій.

  • Чи є критичне ставлення до офіційних осіб та їхніх заяв?

Вочевидь, представники харківських ЗМІ керуються 302 статтею Цивільного кодексу України «Право на інформацію», що має припис: «особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування», тому, як правило, не воліють перевіряти чи критично ставитися до заяв офіційних осіб.

  • Чи є мова і термінологія щодо донорства та служби крові коректною, не принизливою, без образ?

Принизливих висловів, образ, виявів «мови ворожнечі» щодо донорів, донорства та служби крові не зафіксовано.

  • Чи були важливі події, які замовчали (якщо так, скажіть, хто про це таки розповів)?

Наш моніторинг не виявив таких випадків.

  • Чи були різні точки зору, їх широкий спектр (не тільки крайні позиції).

Як правило (за виключенням аналітичної статті у газеті «Вечерний Харьков»), в одному матеріалі подавалася точка зору «спільників» по думці. Широкого спектру точок зору з тематики моніторингу не помічено.

  • Чи помітили прояви зангажованості, упередженості чи викривлення інформації?

Ні, таких випадків не зафіксовано.

 

ВИСНОВКИ:

 

Протягом звітного періоду у ЗМІ Харківської області спостерігався певний сплеск уваги до тематики донорства, що, вірогідно, було спричинено проведеною акцією «Кров новин – новини крові». Однак дана тема не стала провідною для регіональних ЗМІ.

Харківські медіа застосовували коректну мову та правильно вживали терміни, розповідаючи про донорство. Також журналісти уникали сенсаційності у цій тематиці.

Тональність матеріалів про донорів була позитивною. В ході моніторингу спотворення інформації або маніпулювання нею з боку ЗМІ, а також заяв, що їх можна розцінити як нападки на донорів, та мови, що сприяє створенню їх негативного іміджу, не зафіксовано.

При цьому відчувався виразний брак аналітичних матеріалів на теми, що стосуються проблематики донорства. Як правило, регіональні ЗМІ обмежувалися тільки згадкою про потребу у донорській крові та наводили відповідну статистику (частіше за все, надану Харківським обласним центром служби крові).

Хоча проблематика донорства була охоплена значно ширше, ніж під час 1-ї хвилі моніторингу.

Як і раніше, саме Медіа група «Об’єктив» залишалася тим медіа, що найбільш відповідально висвітлювало тематику донорства крові – кількісно та якісно, і не тільки на сайті, але й у телевізійному ефірі каналу «Simon».